І все ж я вірю…

Після того як перша дружина Джона Марка Гікса померла через три роки після одруження, а син страждає на генетичну хворобу, яка призведе до ранньої смерті, автор шукає відповіді, звертаючись до Бога. Однак книга також розкриває біль пораненого, зламаного серця, щоб інші змогли відчути цю глибину страждання.
Це не просто особисте свідчення, що апелює лише до серця та емоцій, і не філософська теодицея, яка звертається виключно до розуму та раціональності. Це гібридна робота, що містить особисті переживання Гікса, його емоційну й духовну боротьбу та прагнення зрозуміти трагедії й кризу як молодий теолог, який намагається знайти сенс у своїх випробуваннях і стражданнях народу Божого.
Ця книга звертається до серця і розуму тих, хто страждає, і тих, хто служить їм. За словами автора, книга є результатом двадцяти років досліджень, під час яких він навчав аспірантів, але за кожною раціональною теологічною істиною стоять його власні болючі життєві досвіди. Основна теза автора полягає в тому, що кожна людина може зрозуміти біль і трагедії свого життя, розглядаючи їх крізь призму Божої діяльності: того, що Бог зробив, робить і зробить.
Спочатку Гікс планував назвати книгу «Що ж на Землі робить Бог?». Переорієнтація на Бога та Його історію допомагає страждальцю побачити, як його історія переплітається з Божою історією. Результатом цього переорієнтування є мир, надія та смисл життя, якого не знайти в гріховному світі, обтяженому невимовним болем і стражданням.